<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[My Site 5]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/blog</link><generator>RSS for Node</generator><lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 08:08:44 GMT</lastBuildDate><atom:link href="https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/blog-feed.xml" rel="self" type="application/rss+xml"/><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Сусєков Михайло, 17 років Енергодарський багатопрофільний ліцей 	 	Я досі пам’ятаю, як саме почався той день. Я прокинувся вранці. Раніше ніж зазвичай. Займався всіма своїми буденними справами, а десь паралельно з цим чув телевізор на кухні. Я ніколи не цікавився що там передають по новинам, але коли я прийшов снідати - довелося зацікавитись. 	Мама щось готувала, тато наче був на роботі. Я не пам’ятаю що саме тоді було на сніданок, але він був неймовірно смачним. Потім мама теж сіла поїсти, а...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-16</link><guid isPermaLink="false">699a03acb89ac23fa77a9c82</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 19:14:42 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Оліферчук Артем,13 років Енергодарський багатопрофільний ліцей 	У житті кожної людини є день, після якого світ уже не здається таким, як раніше. Це може бути гучна подія або, навпаки, тиха мить, майже непомітна для інших, але вирішальна для тебе. 	Саме такий день навчив мене розуміти цінність часу, людей і власного вибору. Того ранку все починалося звичайно. Місто прокидалося повільно, небо було затягнуте сірими хмарами, а думки — рутинними справами. Здавалося, що це буде ще один день, схожий...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-15</link><guid isPermaLink="false">699a02d433aebccb48672bce</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 19:10:25 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Чувакін Захар, 13 років Енергодарський багатопрофільний ліцей 	24 лютого 2022 року — це день, який назавжди розділив моє життя на «до» і «після». До цього ранку я прокидався зі звичайними думками. Але того дня все змінилося. Світ, у якому я жив(ла), раптом став тривожним, гучним і небезпечним. 	Я перебував в Енергодарі — місті, яке дуже швидко опинилося в центрі подій. Уже з перших днів стало зрозуміло, що війна прийшла зовсім близько. Я пам’ятаю страх, новини про обстріли та напружену...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-14</link><guid isPermaLink="false">699a01f68133563068c48b5f</guid><pubDate>Sat, 21 Feb 2026 19:06:54 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Варварова Валерія, 16 років  ЕМАН 	Початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року був для мене шоком. Мої знайомі вирішили евакуюватися в Польщу, а я думала, що повномасштабне вторгнення не триватиме більше тижня, бо це занадто жахливо і не може продовжуватись довго, тому і немає сенсу кудись їхати. А ще було якесь внутрішнє відчуття, що наявність атомної станції робить моє рідне місто безпечним та недоторканним. Як же я помилялась…. 	В Енергодарі від моменту повномасштабного...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-13</link><guid isPermaLink="false">69985fb620112f298706d13b</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 13:22:35 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[Мить спогадів одного дня]]></title><description><![CDATA[Пантєєва Софія, 17 років, ЦДЮТ 	Я пам’ятаю, як того дня поверталася зі школи. Пам’ятаю, як подруга нервово повторювала – чи то від здивування, чи то від обурення: «Чому? Це ж справжнє божевілля». Тоді я, що йшла поруч, мовчки вдивлялася у головну площу біля «Сучасника» – центр міста. І думала: невже я справді тут? 	Щось пішло не так – це відчувалося фізично. Це був момент, коли я не могла собі нічим зарадити. Коли я думала, хоч і не хотіла, про надокучливе «а що як?» 	А що як це продовжиться?...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%BD%D1%8F</link><guid isPermaLink="false">69985c7a4c11d313e89b11e7</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 13:09:00 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День який змінив моє життя.]]></title><description><![CDATA[Лаврухіна Катерина, 10 років. ЦДЮТ 	Колись я жила вдома з мамою, татом та старшим братиком. До початку повномасштабного вторгнення моє життя було сповнене сміхом, радістю, іграми та теплом рідного дому. Я ходила в свій улюблений дитячий садочок де були найкращі вихователі, друзі. Ми співали пісні та вчили віршики, готувалися до свята випускного вечора. Мріяли про перший клас. 	А потім все змінилось. Ранок 24 лютого все змінив. Вже через тиждень наше місто опинилось під окупацією. Було...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D0%BC%D0%BE%D1%94-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F</link><guid isPermaLink="false">69985b4420112f298706c5f0</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 13:04:12 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[“День, який змінив усе”]]></title><description><![CDATA[Воробйова Наталія, 15 років Енергодарська гімназія №2 	 Лелека востаннє завис над маленьким містечком, перш ніж вирушити в далеку щорічну мандрівку до теплих країв. Унизу село лежало, мов клаптикова ковдра, зшита з нерівних будинків, кривих парканів і вузьких вуличок, що губилися між садами. Ранкове світло повільно стелилося по дахах, торкалося шибок і розчинялося в сизому повітрі. За селом розляглися безмежні поля. Золота пшениця шуміла й перекочувалася хвилями під холодним подихом вітру. На...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-12</link><guid isPermaLink="false">6998577f4c11d313e89b061d</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:47:01 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Бузі Ангеліна, 12 років ЕБЛ 	Ранок 24 лютого 2022 року для мене був звичайний, такий же самий,  як і попередні. Я пішла до школи, але після першого уроку всі почали обговорювати те, що щось почалося серйозне та небезпечне. У свої 8 років я не до кінця розуміла, що сталося. Потім нас стали заспокоювати вчителі і говорити, що за нами скоро прийдуть батьки. Коли мене вже забрали додому, батьки розповіли, що настала війна…      	Мене переповнювали різні емоції. Я не могла повірити,  як в 21...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-11</link><guid isPermaLink="false">6998563f9fafb8825ca73339</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:40:58 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[Серце там, де теплі спогади]]></title><description><![CDATA[Фоміна Ірина, 13 років Енергодарська гімназія №2 	Дім там, де серце. Серце там, де теплі спогади. 	Де моє серце? В найкращому місті на планеті? З упевненістю можу сказати: «В Енергодарі!». У цьому місті я народилася, ходила до дитячого садка та розпочала своє шкільне життя. Чому воно найкраще? Тому що найрадісніші події, про які я згадую з теплом у серці, відбулися саме там. 	Ця історія трапилася зі мною у першому класі Енергодарської гімназії №2. Того року зима була без снігу. Я і мої...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5-%D1%82%D0%B0%D0%BC-%D0%B4%D0%B5-%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8</link><guid isPermaLink="false">699854aa20112f298706b661</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:36:10 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Мороз Гліб, 12 років Енергодарська гімназія №1 	За вікном двадцять четверте лютого, школа. Ще о пів на восьму ранку не хотілося вірити в новину про початок війни. Але згодом у школі оголосили, що навчання скасовано і дітей мають забрати батьки. Коїлося щось незрозуміле: дітей забирали зі сльозами, самих не відпускали. Дехто плакав, чекаючи на рідних. На вулицях люди кудись поспішали, у магазинах масово скуповували їжу. І тільки на дошці залишилося: «Двадцять третє лютого, класна робота»....]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-10</link><guid isPermaLink="false">699851d214efb9c7532dc807</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:24:47 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Саніна Анна, !5 років Енергодарська гімназія №5 	Я стою на холодному зимовому пронизливому вітрі в чорній хустці поверх кокетливого теплого берета і зимовому яскравому пальті, в одязі, який взагалі не пасує до події, учасницею якої я зараз є. Я тепло одягнена, але мене трусить. Зуби цокотять  так, що, здається,  всі довкола це чують. Але мені байдуже. Переді мною- дві труни, в яких – моя мама і сестра.  	Лише 2 дні тому ми втрьох, мама, Софійка і я,  поверталися знову до Польщі, де проживали...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-9</link><guid isPermaLink="false">69984fa49fafb8825ca721ce</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:17:30 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[Енергодар назавжди у моїй пам’яті]]></title><description><![CDATA[Уткін Дмитро, 12 років Енергодарська гімназія №2 	Найкраще місто мого життя – рідний «Дарчик»! Так лагідно називаємо ми, енергодарці свою малу Батьківщину. 	Коли я жив в Енергодарі, у мене було багато друзів. Ми часто зустрічалися на дитячому майданчику, грали в хованки, каталися на гойдалках та сміялися до пізнього вечора. Це були дуже веселі часи. 	Найбільше я любив гуляти з друзями по набережній. Увечері там було дуже красиво - світило сонце а річка спокійно текла поруч. Ми каталися на...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%B4%D0%B8-%D1%83-%D0%BC%D0%BE%D1%97%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D0%BC-%D1%8F%D1%82%D1%96</link><guid isPermaLink="false">69984ccfaaa19748e32a1fc1</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 12:03:26 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Стужук Вікторія, 12 років Енергодарська гімназія №2 	Я ніколи не мешкала в Енергодарі постійно, але раніше частенько приїжджала туди з батьками. Це невелике, затишне й дуже красиве місто назавжди залишилося в моєму серці. Для нашої родини воно стало справжнім місцем сили. 	Особливо я любила гуляти міським парком. У будь-яку пору року він був по-своєму чарівним. Узимку приємно було милуватися засніженими деревами й слухати, як під ногами скрипить пухкий сніг. Навесні крізь залишки снігу...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-8</link><guid isPermaLink="false">69984b36b8ed19d28375fa85</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:55:26 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, що змінив все]]></title><description><![CDATA[Журавель Анастасія, 12 років Енергодарська гімназія №2 	У моєму рідному місті Енергодарі було багато щасливих моментів. Для мене це найкраще місто у світі. Там минуло моє дитинство - тепле, світле, безтурботне. Я ходила в улюблений садочок, де були добрі й турботливі вихователі. Я й досі згадую їх із теплом у серці. Парки, розважальні центри, прогулянки з друзями, наше Каховське водосховище, яку здавалося справжнім морем... Усе це було моїм маленьким всесвітом. 	Потім була школа, перша...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%89%D0%BE-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D0%B2%D1%81%D0%B5</link><guid isPermaLink="false">699849f09fafb8825ca714dd</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:50:55 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив все]]></title><description><![CDATA[Родін Ростислав, 16 років Енергодарська гімназія №4 	Як я пам’ятаю цей день? Мабуть, я відчував багато різних емоцій, навіть тих, які раніше мені були невідомі. 	Мені було 12 років. Зранку, як завжди, батьки пішли на роботу, а ми з братом пішли до школи. Але через пів години брату подзвонила мама і сказала забрати мене і йти додому. Вона сказала, що почалась війна.       «Війна?!» — що означало для мене це слово? Та нічого. Війна у ХХІ столітті — яка вона? 	Але для нас війна почалася не 24...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D0%B2%D1%81%D0%B5</link><guid isPermaLink="false">699847a4cfe5ca6eb0c366a1</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:41:26 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[  «День, який змінив усе»]]></title><description><![CDATA[Приймаков Денис, 10 років Енергодарська гімназія №4 	Це мав був  бути особливий день. Коли мене мама збирала до школи на уроки, бо мало бути свято. Зібралися і пішли до школи, хоча новини дуже швидко розліталися. Пішли на уроки як завжди. У класі  панувала тиша, яку час від часу розрізали різкі звуки телефонних дзвінків. Батьки дзвонили дітям, вчителям. Вчителі стояли біля вікон, їхні обличчя були як камінь. Я сидів за партою, стискаючи в руках ручку. Дивлячись у вікно бачив, як на шкільне...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-7</link><guid isPermaLink="false">699846b0aaa19748e32a1146</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:35:00 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[«День, який змінив усе»]]></title><description><![CDATA[Микита Кацен, 14 років Приморський ліцей, Одеса 	24 лютого назавжди змінило моє життя і моє рідне місто — Енергодар. Того ранку я, як завжди, пішов до школи. Здавалося, що це буде звичайний день, але вже зранку всі тільки й говорили про війну. На уроках ніхто нормально не слухав — усі перешіптувалися, перевіряли телефони. Було якось тривожно і незрозуміло. Нас відпустили раніше, і я пам’ятаю це відчуття — ніби щось починається, але ти ще не розумієш, що саме. 	Після уроків я з сестрою пішов...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-6</link><guid isPermaLink="false">699845669fafb8825ca70a5a</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:29:31 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[День, який змінив усе. Я скоро повернусь.]]></title><description><![CDATA[Подгорний Андрій, 12 років Енергодарська гімназія №4 	24 лютого 2022 року — це день, який я пам’ятатиму завжди. Тоді я ще не розумів до кінця, що таке війна, але відчував: сталося щось дуже страшне й важливе. Інакше  мама ніколи не зважилася їхати з дому не відомо куди. Всі рідні дуже схвильовані, телефони постійно дзвонили, а в повітрі ніби висіла якась тривога. Я взяв рюкзак, склав свої речі, ще раз оглянув свою кімнату. В думках прошепотів: «Чекай мене, моя кімната, я скоро повернуся…»...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5-%D1%8F-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%81%D1%8C</link><guid isPermaLink="false">699843374c11d313e89ad458</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:21:22 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[Світанок  обов'язково настане]]></title><description><![CDATA[Тимошенко Олександр, 16 років  Енергодарської гімназії №4  	Темрява відступає, коли перші несміливі промені сонця торкаються землі. Приходить світанок. І так буде завжди. Навіть тоді, коли здається , що ніч не має кінця. Коли сонце не з’являється із-за хмар по декілька днів. Але я точно знаю, що після ночі обов’язково буде день, буде світло. Я вірю, що такий день настане і для мого дорогого серцю міста. Воно зараз в окупації, зранене, розтерзане, німе від болю і образ, від безсилля і танучої...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2-%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5</link><guid isPermaLink="false">699841b5b8ed19d28375e402</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:18:41 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item><item><title><![CDATA[Солодкий сніг Енергодара — день, який змінив усе]]></title><description><![CDATA[Тумашова Вероніка, 16 років Енергодарська гімназія №2 	У невеликому, але дуже затишному місті Енергодарі жила дівчинка на ім’я Вероніка. Вона обожнювала зиму — не тільки за подарунки чи свята, а ще й за справжній, пухнастий сніг, який тихо лягав на дахи, дерева й дороги. Вона дуже любила прогулянки з бабусею, коли з татом вони брали сани та ввечері їхали на край міста кататися або йшли на шкільний стадіон, де можна було ковзатися по льоду. 	Мама її була чарівницею... майже. Вона працювала...]]></description><link>https://enosvita2024.wixsite.com/my-site-5/post/%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3-%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%B2-%D1%83%D1%81%D0%B5</link><guid isPermaLink="false">69983f6eaaa19748e329ff90</guid><pubDate>Fri, 20 Feb 2026 11:09:24 GMT</pubDate><dc:creator>Управління  освіти</dc:creator></item></channel></rss>